28 січня 1992 року - Верховна Рада України ухвалила постанову про Державний Прапор України

29 січня 1578 року - Народився архиєпископ Мелетій Смотрицький

29 січня 1918 року - Бій під Крутами

30 січня 1667 року - Андрусівська угода. Поділ України між Польщею і Московщиною

Кобзар — це збірка віршів Т. Г. Шевченка , видана ним у 1840 році у Санкт-Петербурзі . У збірку ввійшло 8 творів: «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «Нащо мені чорні брови», «До Основ'яненка», «Іван Підкова» та «Тарасова ніч». Після видання цієї збірки Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав піписуватись «Кобзар Дармограй». Ще за життя автора збірки вийшло ще дві збірки з такою назвою у 1844 та у 1860 рр. 1844 року під назвою «Чигиринський Кобзар» вийшов передрук першого видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки».

28 січня 1992 року - Верховна Рада України ухвалила постанову про Державний Прапор України

В цей день сесія Верховної Ради України прийняла Постанову "Про Держав¬ний Прапор України" , у якій було затверджено опис сучасного Державного Прапора. Порядок використання Державного Прапора в постанові не був урегульований. Символами України в їх сучасному трактуванні є безхма¬рне небо або синій колір як символ миру та жовті пшеничні лани або жо¬ втий колір як символ достатку. Проте, і до сьогодні точаться дискусії щодо того чи наш прапор має бути синьо-жовтим чи жовто-блакитним, як це було споконвіків.

Щоб дізнатися більше про історію нашого прапора натисніть тут ;

 29 січня 1578 року - Народився архиєпископ Мелетій Смотрицький

Мелетій Смотрицький (світське ім'я — Максим Герасимович) — український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов; письменник, церковний і освітній діяч. Смотрицький є автором унікальної «Граматики слов'янської » (1619 ), що систематизувала церковнослов'янську мову .

 Щоб дізнатися більше про Метелія Смотрицького натисніть тут.

 
29 січня 1918 року - Бій під Крутами

Відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва : бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій битва вирішального значення не мала, — та у свідомості багатьох особливого значення набула завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш . Десятиліттями історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці битви встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини битви монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню.

Щоб дізнатися більше про Бій під Крутами натисніть тут .

30 січня 1667 року - Андрусівська угода. Поділ України між Польщею і Московщиною

Характеризується розподілом України між Польщею та Росією (Андрусівська угода 1667 р.), яка була викликана неспроможніcтю національної верхівки єдино протистояти замахам сусідніх держав на утворену Богданом Хмельницьким незалежну українську державу (1648—1657 рр.). Загарбниками було впроваджено політику полонізації і русифікації , з яких друга була більш успішною завдяки постійному посиленню Росії піcля часів Петра I . З розподілом Польщі у кінці VIII сторіччя лише українські Галичина , Буковина та Закарпаття опинилися за межами Російської імперії — у Австрійській Імперії , з 1867 р. — Австро-Угорська Імперія). Український католицизм в Росії було скасовано, селянство закріпачено, більшіcть еліти і усі державні установи зрусифіковано. З іншого боку, повалення Татарського ханства дало можливість українцям прийняти керівну участь в колонізації сучасних півдня і сходу України, хоча тут російська нація посіла перше місце у промислових центрах і завдавала культурний ритм суспільству. Менш асиміляційні процеси було впроваджено на західних землях, особливо католицьку церкву як суто національний осередок було збережено.

Щоб прочитати більше про поділи України натисніть тут .